Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Чуваки, сегодня я вам расскажу про одну неповторимую историю. Историю о том, как я закладил метадон и оторвался на работе до последнего дня, пока меня не уволили. Уверен, вы будете в шоке от моего приключения!
Все началось с того, что я решил замутить себе закладки. Насыпал я в кашельную сиропу пару грамм псилоцибиновых грибов и отправился на поиски брахмана – наркоторговца, который помог бы мне в этом нелегком деле.
И вот, я нашел его. Сидит себе на лавочке, курит сигарету, а вокруг него крутятся тяночки. Нужные связи искать – это всегда легко, особенно когда познал все тайны этой субкультуры.
– Привет, братан, – кивнул я брахману и прикинулся, будто сам знаю все об этом деле.
– Привет-привет, – довольно хохотнул брахман, – что тебе нужно? Новая партия закладок или что-то другое?
– Вот так, братишка, – я ухмыльнулся и вытащил из кармана свои крохотные деньги, которых хватит только на пару доз метадона.
– Ну что ж, – улыбнулся брахман, – погоди здесь, я сейчас принесу тебе твою порцию счастья.
Я решил подождать. А наблюдать за всей этой красотой вокруг меня было великолепно! Как-то само собой разразилась ссора между двумя тяночками, и они повалились драться прямо возле меня. Их острые ногти и сочные губы манили меня, но я был слишком увлечен своей миссией, чтобы устроить горячую фантазию прямо на улице.
И вот, брахман вернулся и протянул мне мою порцию метадона. Я взял ее и быстро запихнул в карман, чтобы было безопасно. Надо еще добраться до дома.
Ах, да, еще один важный момент. В этот день у меня был день работы, да, работа-морковка, которую я смог сохранить только благодаря своим небезопасным хобби.
Я пришел на работу, поставил свою сумочку на стол и принялся ботать. Пока мои коллеги восхищались моей усидчивостью, я успевал подзарядиться метадоном, чтобы долго и успешно справляться со своими обязанностями.
Сидеть в офисе на седативном состоянии и одновременно решать все проблемы компании – это что-то нереальное! Я был настолько крут, что даже мои коллеги начали обращаться ко мне за советом. Видели бы вы, как они удивлялись, когда я разгадывал сложнейшие задачи и делал это с улыбкой на лице.
Но, к сожалению, даже самое радостное приключение имеет свой конец. И вот, последний день моей замеси подходит к концу, а конфуз с заказчиком, который произошел из-за моей неконцентрированности, наконец-то доканал меня.
Меня вызвали в кабинет начальника. Я уже знал, что меня уволят. Да и хорошо, думал я. Зато смогу в полной мере насладиться своим завершающим зарядом метадона.
– Вас увольняют. Ваша работа оставляет желать лучшего, – сурово сказал начальник.
– Спасибо, – ухмыльнулся я и покинул кабинет, счастливо потирая руки. Теперь я свободен!
Вот такая, братцы, история. Увлекаться наркотиками – это всегда опасно, и иногда они могут отнять у тебя все самое дорогое. Но, поверьте, даже в самых темных моментах жизни можно найти свою порцию счастья.